13.10.2025

08 та 09 жовтня 2025 р. на кафедрі фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна було проведено XXX Міжнародну наукову конференцію «Проблеми безперервної географічної освіти і картографії» в online режимі за допомогою сервісу Zoom.

В конференції прийняли участь науковці, викладачі, аспіранти і магістранти, та фахівці у галузі географічної науки, освіти й картографії з Києва, Львова, Івано-Франківська, Нікополя, Умані, Харкова та Чехії.

Тематика конференції:
1. Актуальні питання сучасної практичної підготовки студентів і учнів з географічної та картографічної освіти.
2. Застосування ГІС і ДЗЗ у навчальному процесі.

Захід відзначився високим науковим рівнем доповідей і став важливою платформою для професійного спілкування, розвитку сучасної географічної освіти та впровадження сучасних методик, технологій навчання і виховання.

13.10.2025

7-9 жовтня 2025 р. відбувся перший семінар з міжнародного проєкту “Nature Restoration – challenges and opportunities for future landscape specialists” / «Відновлення природи – виклики та можливості для майбутніх фахівців з ландшафтознавства» (FutureLand)» за участі міжнародної команди фахівців Університету Східної Фінляндії (The University of Eastern Finland, м. Йоенсуу, Фінляндія), Університету Жирони (Universitat de Girona, м. Жирона, Іспанія), Іуавського університету Венеції (Universita Iuav Di Venezia, м. Венеція, Італія), Управляння муніципалітетом Жирони (Diputacion De Gerona, м. Жирона, Іспанія), Адміністрації Регіонального парку Дельта По у Венето (Ente Parco Regionale Veneto Delta del Po, м. Аріано-нель-Полезіне, Італія), Регіональної ради Північної Карелії (Regional Council of North Karelia, м. Йоенсуу, Фінляндія) та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Метою проєкту є:

1. Підвищити обізнаність та знання про роль відновлення природи в боротьбі зі зміною клімату, кризою біорізноманіття та перевищенням планетарних меж.
2. Розробити інноваційні навчальні середовища та розробки для вищої освіти, зміцнити компетенції, необхідні для професійного життя, впровадження Закону про відновлення природи ЄС та підвищення працевлаштування студентів.

Керівництво проєкту здійснює Університет Східної Фінляндії, керівник – Мінна ТАНСКАНЕН (Minna TANSKANEN), перший заступник декана соціальних наук та бізнес-досліджень Університету Східної Фінляндії (University of Eastern Finland, м. Йоенсуу, Фінляндія).

Від Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна роботу на проєктом очолює робоча група кафедри соціально-економічної географії і регіонознавства імені Костянина Нємця (Катерина СЕГІДА – головна робочої групи), Сергій КОСТРІКОВ, Людмила НЄМЕЦЬ (заступники), члени робочої групи Катерина КРАВЧЕНКО, Людмила КЛЮЧКО, Павло КОБИЛІН, Євгенія ТЕЛЕБЄНЄВА, Наталія ГУСЄВА.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна є провідним партнером за реалізацію робочого пакету 5 «Вплив та поширення результатів», відповідальний за проведення Cимпозіуму FutureLand – завершального заходу для підсумування результатів проекту, обговорення ключових результатів, що забезпечують сталий вплив проєкту після його завершення.

До роботи над проєктом також будуть залучені студенти, аспіранти кафедри, які будуть брати участь у навчальних (креативних) лабораторіях в м. Йоенсуу (Фінляндія), м. Жирона (Іспанія), м. Венеція (Італія).

14.08.2025

Перестало битися серце людини, чиє життя було невід’ємно пов’язане з географією, наукою і вихованням поколінь — Олександра Олеговича Жемерова, професора кафедри фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, кандидата географічних наук, доцента.

Народжений 28 жовтня 1948 року у Макіївці Донецької області, він пройшов шлях від учня математичної школи до визнаного науковця, педагога і наставника тисяч студентів. Понад півстоліття його життя було присвячене університету, який він любив і якому служив із незмінною відданістю.

Він умів поєднати глибокі наукові дослідження з невтомною освітянською діяльністю. Автор понад 230 наукових і навчально-методичних праць, серед яких майже півсотні навчальних посібників, Олександр Олегович залишив у науці й освіті міцний фундамент, на якому й далі зростатимуть нові покоління вчителів та дослідників. Його лекції відзначалися глибиною змісту і людяністю подачі, а педагогічна робота виходила далеко за межі аудиторій — у шкільні класи, учнівські олімпіади, курси підвищення кваліфікації, наукові гуртки та конференції.

Його життєвий девіз можна було б сформулювати просто: “Сіяти знання й любов до географії всюди, де є охочі вчитися”. І він виконував його до останніх днів, залишаючись мудрим наставником, добрим колегою і щирою людиною.

Професор Жемеров був не лише вченим і викладачем, а й організатором наукового життя, багаторічних конференцій з проблем безперервної географічної освіти, головою журі обласних і всеукраїнських олімпіад, авторитетом, до слова якого прислухалися в освітянських колах не лише України, а й за її межами.

Смерть Олександра Олеговича — непоправна втрата для університетської спільноти, української географічної науки та всіх, хто мав щастя знати його особисто. Та пам’ять про нього житиме у вдячних серцях учнів і колег, у книжках та методичних посібниках, у численних проєктах, яким він дав життя.

Він залишив нам приклад безмежної любові до своєї справи, високої людяності та невтомної праці. І хоч його голос більше не пролунає в аудиторіях, його слово і дух назавжди залишаться з нами.

Вічна пам’ять Учителю.

21.07.2025

1–8 червня 2025 року в межах виробничих і навчальної професійно орієнтованої практик здобувачі вищої освіти спеціальності 106 «Географія» за освітніми програмами «Географія», «Картографія, геоінформаційні системи і дистанційне зондування Землі», «Фізична географія, моніторинг і кадастр природних ресурсів», «Картографія, геоінформатика і кадастр», «Географія рекреації та туризму» взяли участь у Міжрегіональній експедиції «Чорногора–2025».

Це була справжня географія в дії — з підйомами на усі двотисячники найвищого масиву Українських Карпат: Петрос, Ребра, Гутин Томнатик, Бребенескул, Піп Іван Чорногірський, Говерла; дослідженням гідрологічних об’єктів, зокрема найвисокогірнішого озера Бребенескул; знайомством із туристичним кластером Буковелю; візитом до географічного центру Європи в с. Ділове Рахівського району Закарпатської області тощо.

Під час практики реалізовано сучасний підхід до збору просторових даних з використанням GNSS-технологій, доступ до яких було люб’язно надано колегами в межах співпраці з Інститутом геодезії Національного університету «Львівська політехніка» і за особистого сприяння директора Інституту Ігоря Савчина.

Окрему увагу було приділено системному збору польової інформації за допомогою мобільних ГІС. Учасники практики вели цифрові польові щоденники, використовуючи мобільний застосунок ArcGIS Field Maps, що дозволило фіксувати координати, фотографії, погодні умови, описові характеристики об’єктів у реальному часі з прив’язкою до інтерактивних карт. Це стало прикладом сучасного підходу до організації географічного спостереження в польових умовах.

Віртуальний вимір практики доповнено використанням платформи ThingLink, безплатний доступ до якої люб’язно надано д-ром Саймоном Хатчінсоном (Університет Солфорда, Велика Британія). Студенти створили авторські віртуальні екскурсії та інтерактивні плакати з використанням карт, 3D-моделей, медіафайлів і коментарів. Це не лише збагатило практику, а й стало прикладом ефективного поєднання класичної географії з цифровими технологіями.

Важливо наголосити, що експедиція була реалізована завдяки ініціативі доцента Катерини Борисенко та старшого викладача Владислава Попова, які віднайшли і розбудували співпрацю з проєктом «Піфагор», що дозволило залучити спонсорську й організаційну підтримку для проведення цієї практики. Результат — плідна співпраця співробітників кафедри з роботодавцями та студентами, які вже працюють у сфері агробізнесу і геоінформаційних технологій.

Практика стала не лише етапом у навчальному процесі, а й потужною експедиційною школою командної роботи, дослідницьких підходів, креативного мислення та професійного зростання.

22.04.2025

З Днем Землі!

Сьогодні ми згадуємо, як важливо берегти нашу планету. Кожен добрий вчинок — посаджене дерево, чиста вулиця чи відмова від пластику — має значення.

Нехай Земля дарує нам мир, красу й натхнення, а ми — дбайливе ставлення у відповідь.

Зі святом!

28.03.2025

26 березня 2025 р. на кафедрі соціально-економічної географії і регіонознавства імені Костянтина Нємця відбувся семінар на тему: «Закон ЄС про відновлення природи (Nature Restauration Law): основні положення та можливості імплементації в Україні». У роботі семінару взяли участь майже 30 студентів, аспірантів та викладачів кафедри. Викладачі кафедри: д. геогр. н., проф. НЄМЕЦЬ Л.М., д. геогр. н., проф. КОСТРІКОВ С.В., д. геогр. н., проф. СЕГІДА К.Ю., к. геогр. н., доц. ГУСЄВА Н.В., к. геогр. н., доц. КАНДИБА Ю.І., к. геогр. н., доц. ТЕЛЕБЄНЄВА Є.Ю., к. геогр. н., доц. КОБИЛІН П.О., доктор філософії (Науки про Землю), старш. викл. СЕРЬОГІН Д.С. розповіли присутнім про передумови прийняття Закон ЄС про відновлення природи, основні положення розділів, статей та додатків до Закону, а також про законодавчу базу про охорону довкілля, відновлення природи в Україні та можливостей імплементації даного закону в нашій державі.

Тематика семінару лежить в основі міжнародного освітнього проєкту на тему: «Nature Restoration - challenges and opportunities for future landscape specialists» / «Відновлення природи – виклики та можливості для майбутніх ландшафтознавців», поданого на розгляд для фінансування за програмою Erasmus+ Cooperation Partnerships for Higher Education (KA220-HED) у співпраці з партнерами з Фінляндії, Іспанії та Італії.

21.03.2025

20 березня 2025 року на кафедрі фізичної географії та картографії відбулась гостьова лекція професора Штефана Хайланда (Берлінський технічний університет) на тему: «The modern human-nature relationship. Historical roots, anthropologic conditions, and the role of Environmental Planning» («Сучасні відносини людини і природи. Історичне коріння, антропологічні умови та роль екологічного планування»).

Під час лекції професор Хайланд розкрив філососфські та історичні аспекти взаємовідносин людини і природи, торкнувся питань філософської антропології, екологічної свідомості й поведінки.

Друга частина лекції була присвячена ландшафтному/екологічному плануванню як сучасному і дієвому механізму вирішення екологічних проблем. Зокрема професор Хайланд розкрив значення інструментів заповідання, оцінки впливу на довкілля, стратегічної екологічної оцінки та ландшафтного планування (як частини територіального планування) на сучасному етапі відносин між людиною та природою.

Щиро вдячні професору Штефану Хайланду за приділений час і цікаву лекцію!

17.03.2025

14 березня 2025 р. на кафедрі соціально-економічної географії і регіонознавства імені Костянтина Нємця факультету геології, географії рекреації і туризму відбулася друга лекція на тему: «Антропоцентризм і планетарні межі: міждисциплінарне бачення» / «The Anthropocentrism and the planetary boundaries: interdisciplinary vision», яку провів Джозеп ВІЛА СУБІРОС (Josep VILA SUBIROS), запрошений професор Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктор філософії з географії, професор кафедри географії Університету Жирони (University of Girona) (м. Жирона (Іспанія) в рамках циклу лекцій за факультативним курсом «Парадигми соціогеосистем» / «Paradigms of social and geographical systems» (поза навчальним планом).

У лекції взяло участь майже 40 студентів, аспірантів та викладачів кафедри та факультету. У своїй лекції професор Джозеп ВІЛА СУБІРОС охарактеризував рівні антропоценризму, висвітлив питання війни та миру, боротьби за природні ресурси, проаналізував обсяги видатків країн світу на оборону, прогнози чисельності населення, розвитку промисловості, обсягів ресурсів, виробництва продовольчих продуктів; розповів присутнім про концепцію планетарних меж, перетин яких спричиняє ризики для глобальної екологічної стабільності, зробив огляд публікацій, книг стосовно питань взаємодії суспільства і природи.

Лекція викликала зацікавленість серед присутніх та жваву дискусію.

Дякуємо професору Джозепу ВІЛІ СУБІРОСУ за цікаву та змістовну лекцію.

Наступне заняття в рамках даного факультативного курсу на тему: «Від збереження до відновлення біорізноманіття, природної та культурної спадщини. Новий погляд. Нові парадигми / «From conservation to restoration of biodiversity, natural and cultural heritage. New vision. The new paradigms»» відбудеться 28 березня 2025 р. о 9.00.

Запрошуємо усіх бажаючих. Деталі зустрічі будуть оприлюднені додатково.

09.03.2025

17–21 лютого 2025 року в Інсбруку (Австрія) відбулася міжнародна конференція The Aurora Peace Conference на тему «The Role of Higher Education in Peacebuilding».

Організаторами конференції виступили Каразінський центр освітнього миротворення разом із партнерами з Альянсу європейських університетів Aurora: Університетом Палацького в Оломоуці (Чехія), Амстердамським вільним університетом (Нідерланди) та Інсбрукським університетом (Австрія), а також у співпраці з Фондом Бергхофа (Німеччина) та Соціологічною асоціацією України.

Захід об’єднав понад 300 учасників, зокрема 147 доповідачів із понад 20 країн. Протягом п’ятиденної програми на 3 пленарних сесіях, 22 секційних засіданнях, 8 круглих столах і 17 воркшопах науковці з різних країн представили результати досліджень, присвячених ролі закладів вищої освіти у формуванні культури миру. Обговорювалися вплив освітніх ініціатив, стратегічних програм і політичних рішень на забезпечення сталого розвитку, соціальної згуртованості та конфліктної трансформації.

За умов грантової підтримки, участь у конференції взяла доцентка кафедри фізичної географії та картографії факультету геології, географії, рекреації і туризму Каразінського університету, кандидат педагогічних наук Катерина БОРИСЕНКО.

20 лютого 2025 року Катерина Борисівна представила свою доповідь «The Role of Physical Geography in Higher Education in Peacebuilding in the Context of Geo-Ecological Change» («Роль фізичної географії у вищій освіті для розбудови миру в контексті геоекологічних змін»). У своєму дослідженні вона підкреслила важливість інтеграції географічної освіти у миротворчі процеси, зокрема через дослідження змін довкілля як тригерів соціальних конфліктів. Використання просторового аналізу, ГІС-технологій та геоекологічного прогнозування може сприяти сталому розвитку регіонів, що постраждали від конфліктів, та формуванню геоекологічної культури серед майбутніх фахівців.

Співробітники кафедри фізичної географії та картографії продовжують активно долучатися до міжнародних ініціатив, роблячи свій внесок у розвиток науки та освіти навіть у складні часи!

05.03.2025

Віліна Пересадько, доктор географічних наук, професор, декан факультету геології, географії, рекреації і туризму Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,

Ольга Вовк, кандидат історичних наук, заступник директора Центру українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька, викладач кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Для нас це дійсно особливий подарунок Адже відтепер презентована нами раніше екскурсія «Каразінські локації на туристичній мапі Харківщини» буде проходити точнісінько за маршрутом Ну а якщо серйозно, то зараз для себе окреслили декілька нових завдань:

попрацювати над вдосконаленням маршруту,

презентувати мапу широкому колу туристів, краєзнавців та екскурсоводів,

розповсюдити примірники через мережу туристсько-інформаційних пунктів.

Тож за роботуРозвиваймо туризм разом та робімо його більш зручним і яскравим